У 33 окремій механізованій бригаді розповіли, як у червні 2024 року головний сержант взводу ПТРК, взяв у полон чотирьох російських штурмовиків.

Відповідне архівне відео опублікувала пресслужба бригади.

Як розповідають бійці бригади, під час відбиття механізованого штурму 14 червня 2024 року частину ворожої техніки вдалося знищити, ще частина — втекла.

«З дрона хлопці побачили, що насувається колона, попередили нас. Ми підготувалися — підготували всі протитанкові засоби, які в нас були. У нас було РПГ, багато одноразок (одноразових гранатометів — прим. ред.). Ми все підготували. І коли вони вже під’їхали ближче до нас, ми почали вести бій. Тобто ми вже стріляли і по танку, і по піхоті. Ну і хлопці — з дронів, з гранатометів, з крупнокаліберних кулеметів — зупинили їхню колону. Дехто з колони розвернувся і втік, а дехто просто підірвався на тому, що було. Багато техніки просто розверталася і втікала, їхала назад. Ми почали вести вогонь з двох, а навіть із трьох боків», — розповідає про той штурм боєць 33-ї бригади з позивним Барс.

Однак одному танку вдалося прорватися до посадки, де перебували українські бійці, та висадити шістьох росіян.

«Вони вигрузились. Вигрузилось їх шестеро. Один зайняв оборону в наш бік із ПКА (пулемет Калашникова). Хотів трохи постріляти, але в нього не вийшло — в ту ж саму хвилину прилетів скид із FPV-дрона. Другий хотів кудись бігти — теж не вийшло», — згадує головний сержант взводу ПТРК Андрій «Снікерс» Лясковець.

Решта окупантів сховалися в укритті, де пересиділи ніч, поки українські військові наносили удари по цій позиції з мінометів та за допомогою ударних дронів.

Як згадує «Снікерс», спочатку був наказ знищити ворожу піхоту, однак він переконав командира, що їх можна взяти в полон.

Російська піхота спішується з танку. Стоп-кадр з відео 33 бригади

«Кажу командиру: давайте штурмуватимемо тихенько. Ну, першим ділом я думав, що наші хлопці сидять у тюрмах у Росії. І треба кимось міняти», — згадує він.

Для цього спочатку відправили Mavic зі скидом. Почувши його наближення, окупанти сховалися в бліндаж. Завдяки цьому «Снікерс» зміг безперешкодно наблизитись до позиції та, після кількох пострілів у бік ворога, переконав деморалізованих окупантів здатися в полон.

За цей бій Андрій «Снікерс» Лясковець був відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

«Я був у шоці. Що, так? Нічого собі. Це ж наша проста робота, яку ми повинні виконувати. Мені подобається ця робота. Перш за все, ми — військові. Ми повинні це все робити, щоб підари не зайшли до нас. От і все. Просто — більше молодих хлопців. Хай не бояться йти в армію. Бо з пенсіонерами війну довго не виграєш», — згадує він.

На жаль, Андрій «Снікерс» Лясковець загинув пізніше того ж року під час виконання бойового завдання.